Ірина Білик. Як би її не було, мені довелося б її вигадати. Вона співає про мене і для мене. Я живу у світі її пісень, а усі її балади здійснилися в моєму житті. Ми ті ангели про яких вона співає. Ми вміємо вибачати, ми вміємо чекати, ми вміємо радіти і любити. Любити нашу Іру. Важко описати почуття коли у рутині сірих буднів ти зустрічаєш афішу із знайомим обличчям і надписом “Ірина Білик у Луцьку з програмою “Нове та найкраще”. У цю ж мить усе змінюється, виникає почуття глибокої вдячності і небайдужості до себе. Навіщо, навіщо вона знову приїздить до маленького провінційного міста? І сам собі даєш відповідь: “Вона знає, що тут її чекають її ангели”. Я був на усіх концертах Білик у Луцьку, а їх було п’ять. Цей був найсумніший. Іра залишає нас, залишає Україну, залишає українське. І вона не зможе приховати те, як важко їй це робити. Не плач Марічко, не плач Україно – співай Марічко, співай Україно. На живому концерті не приховати почуттів. Іра вразила мене своєю Марічкою. Їй не здається, Марічка – це справді вона. На концерті я вперше почув як Іра співає російською. Багато її прихильників вирішили, що вона їх зрадила. Коли Іра почала співати російською, мій знайомий вигукнув “фу” і показав пальці до низу. Іра це почула і побачила. Наступна пісня була “Ти ангел” і на словах “якщо вміють вони вибачати – ти ангел”, вона вказала рукою на мого знайомого. Нажаль він не зміг їй пробачити, а я пробачив. Хто любить той пробачить. На ці слова мій знайомий сказав, що він любив не Іру, а її пісні. Я думаю, що Іра і є уся в своїх піснях. Концерт скінчився, я знову поринув у вир сірих буднів, але у серці живуть пісні Іри, кожне слово, кожен звук і я вірю, що скоро вона знову приїде до Луцька, до своїх ангелів. Концерт у Луцьку відбувся 11 лютого 2003 року. Іра заспівала понад 15 пiсень. Концерт тривав понад 2.5 години. Цікавим було те, як Іра вийшла у зал, до глядачiв i там спiвала пiсню "Несе Галя воду".
Хостинг от uCoz
|
